Це грядки, які мають назву «Теплі грядки», в основі яких є траншея щільно наповнена різноманітною органікою, яка засипана зверху землею, раніше вибраною із цієї траншеї. На цій землі і висаджуються культурні рослини. Причому найкращою органікою є тут свіжа органіка, або гній (особливо кінський), який при розкладанні дає багато тепла. Такі грядки застосовуються у місцевостях із холодним кліматом, або там де ранньою весною вже необхідно буде вирощувати і отримувати городину. Використовується вони  і у парниках, теплицях.

Але тут хочеться відмітити, що такі так звані класичні теплі грядки до системи органічного або тим більше природного землеробства не мають нічого спільного. Особливо із теплими грядками моєї розробки під назвою «Теплі грядки Розума» (ТГР). В основі яких застосовуються природні принципи відновлення родючості землі і вирощування с/г продукції.

В грядках моєї розробки:

• По перше – вся нова органіка накладається зверху пошарово на мульчу органічних доріжок і ніколи не засипається землею. А культурні рослини вирощуються на поруч розміщених кормових грядках – доріжках.
• По друге - розкладання цієї всієї органіки відбувається під дією ферментів аеробних сапротрофних мікроорганізмів, грибів… і продуктами розпаду цієї органіки є цукри, амінокислоти, білки, гормони, вітаміни і інші біологічно – активні речовини – материнське молоко живої землі, яким живиться як вся ґрунтова біота так і весь рослинний світ грядки.
• По третє – тепло в грядках моєї розробки утворюється в результаті життєдіяльності всієї ґрунтової аеробної біоти а також. випадання підземної роси, (При переході водяної пари із газоподібного у рідкий стан згідно із законом збереження енергії виділяється тепло).
• По четверте - у грядках моєї розробки використовується тільки мілкий (нульовий) обробіток ґрунту, при якому земля зберігає свою структуру і пронизана цілою мережею повітряних каналів, а рух вологи здійснюється по капілярах.

А у так званих класичних теплих грядках картина кардинально протилежна.

1. Вся органіка, яка знаходиться у траншеї, зверху засипається землею і на ній вирощуються рослини. І ця насипана земля немає ніякої структури, ніяких каналів для повітрообміну. А про капілярний рух вологи у ґрунті такої класичної грядки ( одного із основних принципів органічного землеробства) і мови не може бути. Таким чином ця безструктурна земля являє собою по суті плівку яка перекриває рух атмосферного повітря у глибину траншеї, перекриваючи тим самим доступ кисню для дихання аеробних сапрофітних організмів.
2. При відсутності у траншеї кисню там розвиваються вже анаеробні, основному термофільні бактерії і патогенні мікроорганізми. Вони переробляють органіку траншеї безпосередньо у тепло з виділенням великої кількості отруйних газів. Температура повітря в результаті цього піднімається вище критичної для життя аеробних мікроорганізмів, і вони гинуть, залишаючи місце патогенам, а отруєні гази само собою не дають там життя всьому живому, що дихає киснем.
3. Кінцевим продуктом діяльності таких термофільних бактерій крім тепла і отруйних газів є солі макро і мікроелементів, які були засвоєні рослинами і знаходились у складі органіки. Це солі фосфору, калію, сірки, кальцію, і т.д. По суті це ті ж самі комплексні мінеральні добрива, які виробляються хімічною промисловістю і застосовуються в умовах інтенсивного землеробства. А от ніяких азотистих сполук, ні цукрів, ні білків, ні вітамінів… в таких продуктах переробки органіки термофільними бактеріями  немає. Це за образним виразом Бориса Бублика «мінералізована труха»

Рослини, які ростуть на таких грядках споживають тут вже не органічні, а мінеральні добрива. Тому живлення рослин відповідно вже не є органічне, а мінеральне. Це по суті  форма мінерального живлення рослин тільки прихована під вивіскою органічного.

Дуже чітко і образно в останніх своїх розробках охарактеризував це Микола Курдюмов. Сказавши, що це є мінеральним способом вирощуванням рослин у безструктурній насипній землі.

04. Рослини при такому способі живлення вимушені споживати все те , що розчинено в грунтових водах такої грядки незалежно від того , чи вони мають потребу в тих поживних елементах чи ні.Так що про повноцінне збалансоване живлення рослин в залежності від вегетаційного періоду тут мови не може бути.

  Між іншим, подібна ситуація відноситься також і до випадків коли мульчується товстим шаром мульчі вся поверхня грунту.І тоді  рослини також вимушені споживати все , що розчиняється  , без права вибору - потрібні їм ці поживні сполуки сьогодні чи ні.

Виникає питання. Чому незважаючи на такі різкі відмінності процесів, які проходять у Природі і в класичних теплих грядках, вони все ж таки застосовувались в органічному землеробстві? Перш за все, що частина органіки в таких грядках, там де було надходження кисню атмосферного повітря, розкладалась аеробними мікроорганізми і живлення рослин у них було все ж таки більш повноціннішим ніж при суто мінеральному. Крім того в рештках рослин мінеральні речовини знаходились в тих кількостях які ті рослини засвоїли. До цього слід додати що і підвищена температура такої грядки також відігравала суттєве значення в застосуванні таких грядок.

Сама ж тепла грядка Розума по суті діла народилась із класичної теплої грядки шляхом:

1. Земля, яка накладалась зверху на органіку в класичній теплій грядці тепер перемістилась поруч – на гребні кормових грядок (плодових смуг),  де вирощуються наші культурні рослини,  а мульча в органічних доріжках щороку поповнюється новими порціями органіки простим накладанням її зверху без присипки землею.
2. Профіль самого ложа канавки змінився із глибокого прямокутного на більш мілкий клиновидний, що виключає розігрів мульчі в ньому і гарантує доступ атмосферного повітря для дихання аеробних мікроорганізмів на всю глибину грядки.
3. Сама мульча, яка знаходиться в такому клиновидному рівчаку із різноманітної безформенної маси набула пластової структури. Починаючи внизу із дерев’янистої і кінчаючи на поверхні зеленою трав’яною або листовим опадом. Таке щорічне пошарове укладання мульчі, аналогічне лісовій підстилці, сприяє вільній циркуляції атмосферного повітря в ній і випадання підземної роси у грядці.
4. В теплих грядках Розума головними дієвими особами переробки органіки є ефективні мікроорганізми (емочки). Сюди вони вносяться і заселяються різноманітними способами – як рідкими так і у вигляді бокашів, а для приготування ЕМ-мульчі - у формі ЕМ-силосу і ЕМ-розчину.

І кожен раз в цю органічну мульчу при поповненні органіки бажано додавати корисні мікроорганізми (емочки) для санації грунту і для профілактики від гнилосних та патогенних процесів,а для захисту від хвороб і шкідників вносити туди ентомопатогенні гриби і гриби- антагоністи, які наприклад є в біопрепаратах діючою речовиною.

Крім того в теплих грядках Розума запускаються природні аеробні процеси розкладання органіки і рослини живляться продуктами розпаду органіки – материнським молоком живої землі прямо в їхній прикореневій зоні.

 05. В ТГР головною відмінністю в живленні рослин  є те що тут міняється  спосіб їх живлення порівняно із класичною грядкою.

В ТГР рослини ростуть на кормових доріжках ( плодоносних смугах) поруч рівчаків з органічною мульчею де проходить її розкладання на поживні речовини. Рослина в тих випадках проростає в ті рівчаки за поживою тільки частиною своїх коренів. Звідки вона забирає поживні речовини в тих кількостях, які їй потрібно на сьогодні.

А друга частина коренів рослин проростає у грунт плодоносних смуг звідки вони можуть забирати ті елементи і поживні речовин  , які відсутні у мульчі.

Такий характер постачання поживних речовин в ТГР із двох різних прикореневих зон приводить до збалансованого живлення рослин протягом всього  вегетаційного періоду.І тим самим в кінцевому випадку досягаються кращі споживчі властивості вирощених продуктів харчування.

До того ж в теплих грядках моєї розробки навіть і мови немає про використання термофільних анаеробних бактерій, мінеральних добрив в якій би не було формі, не кажучи вже про вирощування рослин на безструктурному ґрунті.

Тому такі класичні теплі грядки в органічному землеробстві вже поступаються дорогою теплим грядкам Розума, які сьогодні прийшли їм на заміну і перебрали на себе всі їхні функції.

Так що сьогодні вживаючи у своєму лексиконі вирази " тепла грядка" і "тепла грядка Розума" потрібно розуміти, що це є два кардинально різних способи вирощування рослин із таким же різним способом їх живлення, а також і якістю вирощених продуктів.

 

Розум В.М.

Клуб органічного землеробства

м.Тернопіль

вересень 2014 рік