Живий організм

Родюча жива земля не є якоюсь статичною субстанцією. Це жива динамічна система – тобто живий організм, який складається  з великої кількості природних систем або органів, які взаємодіють між собою. Як і людина, земля може жити, тобто активно плодородити, хворіти, виснажуватись, бути малородючою, а може і померти – стати неродючою. Жива земля – це симбіоз органічних і неорганічних сполук із всією ґрунтовою біотою, а також із усім рослинним і тваринним світом Землі. Крім того, всі складові частини такого симбіозу підтримують тісний зв’язок із Космосом; розвиваючись по його законах, вони спілкуються його інформаційними каналами. Так, одним з прикладів такого космічного зв’язку є оптимальний час посадки рослин за  календарем Марії Тун.

Характерним показником живої землі є наявність в ній гумусу і здатність землі постійно утворювати його, інформуючи нас тим самим, скільки енергії було затрачено всією ґрунтовою біотою на його утворення. Але за С.А. Подолинським зараз головним наповнювачем енергії на землі стала вже людина із своїми діями, думками, розумінням своєї місії у Всесвіті. Тобто, стан навколишнього середовища, а також оздоровлення і відновлення Землі, підвищення її природньої родючості, залежить переважно вже від всіх жителів Землі – наших думок, рішень і діянь в тісному поєднанні із розвитком довкілля навколо нас.

Найстриятливіші умови для проживання біоти і рослин

Відновлення мертвих, хворих, виснажених і заражених ґрунтів в теплих грядках Розума (ТГР) є найкращим варіантом порівняно із іншими грядками. Тому що  в грядках Розума створені найсприятливіші умови для проживання співдружності трьох головних базових чинників живої Землі: симбіотичних систем мікроорганізмів, грибів, черв’яків. Це саме вони своєю діяльністю замикають кругообіг вуглецевої органіки на грядках і в Природі. Причому в таких грядках ці процеси проходять у глибині – в рівчаках їх органічних доріжок, а не на поверхні землі, як на інших грядках, де переважна більшість органіки швидко вигорає під сонцем і вивітрюється, безповоротно втрачаючи при тому  поживні речовини і вологу, що змушує нас регулярно поповнювати її, додадково витрачаючи на це час, органіку і працю. Не рахуючи вже тих стресових навантажень, які пекреживають мешканці поверхневих зон ґрунту від добових різких температурних коливань, періодичного пересихання землі, втрати поживи, що ніяк не сприяє їхньому стабільному розвитку, а тим більше гармонійному і співдружньому.

Наше завдання полягає в тому, щоб заклавши ТГР, де створені найсприятливіші умови для проживання ґрунтової біоти (а це наявність  там завжди вологи, свіжого повітря і оптимальних температур) дати цій біоті вдосталь поживи: бактеріям і мікроорганізмам – трав’янистої рослинності (різноманітні трави, листя, гній, гнилі овочі і фрукти...), грибам – дерев’янистої органіки (гілки,щіпки,тирса...), а черв’яки, поїдаючи цю напіврозкладену ферментами бактерій і грибів органіку, стають виробниками біогумусу – найкращого і найефективнішого природнього добрива, яке виробляється безпосередньо на таких грядках у великих кількостях. Грядки Розума – це  верміферма безпосередньо в прикореневій зоні рослин для виготовлення біогумусу і стрімкого розмноженню черв’яків. Причому місцевих – найкраще з усіх пристосованих до місцевих кліматичних  умов. Але мікроорганізми з червяками є тільки першою ланкою тваринного харчового ланцюжка .За ними йдуть інші земляні істоти, комахи та інші тварини,  різноманіття яких і утримує екосистему Землі здоровою і придатною для проживання всіх нас.

Клиноподібна форма рівчака, заповненого різноманітною  органікою, яка відтворює лісову підстилку, є найбільш сприятливою для проникнення вглиб землі свіжого атмосферного повітря. Тому аеробні (дихаючі киснем) мікроорганізми заселяють в таких грядках не 10 – 15 см. поверхневої товщини землі як у звичайних грядках, а всі 30 – 35 см. А якщо до того врахувати ще й підвищену кількість органіки, яка є закладається у ці грядки ,то концентрація   і загальна чисельність мікроорганізмів аеробів тут є  незрівнянно  більшою. Така багаточисельна співдружність бактерій, грибів і черв’яків, яка проживає в такому великооб’ємному аеробному прошарку землі, інтенсивно виробляє величезну кількість поживних речовин, різноманітних антибіотиків і інших біологічно активних елементів, які ефективно оздоровлюють  землю грядок від різних хвороб і патогенів і, що особливо важливо, відразу по всій товщині родючого ґрунту, а не лише поблизу його поверхні як на звичайних грядках. І потужність такої величезної кількості різноманітних аеробних організмів здатна забезпечити поживними речовинами значно  більшу кількість рослин.

Одночасно вся ця напіврозкладена органіка є також поживою і для наших культурних рослин, які ростуть поруч на плодоносних смугах (кормових грядках). Адже їм для росту і життя  потрібні ті ж самі умови, що і для ґрунтової біоти: вдосталь вологи, свіжого повітря і оптимальні температури. Так ТГР поєднали у своїх рівчаках органічних доріжок найкращі умови для проживання всієї ґрунтової біоти і одночасно для рослин, які ростуть поруч і своїм корінням проростають у ці  рівчаки, вбираючи з них необхідні їм поживні речовини і вологу.

Ще Марія Тун оприлюднила, «що рослина в процесі свого росту своїм корінням оцінює навколишнє середовище, і в залежності від того, що вона знаходить, своїми рослинними кислотами розчиняє це настільки, що воно стає придатним для рослин. Цікавим є те, що рослини, які вирощуються біологічно (органічно) та біодинамічно, опанували цю здатність краще, ніж ті рослини, які на протязі багатьох поколінь росли лише на мінерально підживлених ґрунтах. І на основі таких результатів і досліджень поняттю «удобрення» слід надати особливого значення. Переформулювавши простіше, можна сказати, що ґрунт фермером чи садоводом повинен бути підготовлений таким чином, щоб будь-який вид рослин зміг там знайти необхідні  йому поживні речовини. Дехто лише буде хитати головою щодо такого визначення, оскільки принаймі після другої Світової війни, удобрення орієнтується саме на рослину, яка росте, а не тип ґрунту під нею».

І саме такі грядки  здатні найкраще виконати таку роль, маючи в рівчаках своїх органічних доріжок все необхідне для рослин в достатній кількості.

Такі грядки бажано закладати також на городах, в садах, де є навіть жирний родючий чорннозем. Оскільки в них закладений механізм компенсації мінеральних і інших поживних речовин, винесених із урожаєм. І родючість землі з роками не буде зменшуватись, а навпаки ще покращуватись.

Мікоризо-коринева система живої землі

98% рослин на планеті існують завдяки симбіозу між рослиною і грибом, який має назву мікориза. Це симбіотичне співжиття рослини із грибом шляхом зростання коренів рослини із міцелієм гриба як внутрішньоклітинно так і зовнішньоклітинно. Поглинальна поверхня мікоризних грибів є набагато більшою за кореневу. Розростаючись, мікориза обплітає гіфами (павутинками  своєї мікоризної сітки) органіку, яка знаходиться в рівчаках органічних доріжок і пронизує її  назкрізь. Тим самим мікориза здатна в десятки, а то й у сотні раз більше добувати воду і поживні речовини ніж корені рослин. Що дає змогу надійно забезпечувати рослини поживними речовинами і вологою у таких грядках. В  той час на ґрунтах, де застосовується тільки мінеральне живлення, такого симбіозу грибокореневої системи немає або він є незначний, оскільки там грибній мікоризі через відсутності органіки немає на чому розвиватись.

Крім того на сьогодні численними дослідами встановлено, що в зоні мікоризосфери кількість корисних бактерій зростає вдвічі, а актиноміцентів в 10 раз, в той же час чисельність патогенів навпаки значно зменшується.

В органічних доріжках грядок Розума відбувається безперервний рух ґрунтової біоти і органіки. Сама органіка там рухається (просідає) зверху вниз, розкладаючись за допомогою біоти на поживні речовини , які рослини, що ростуть поруч, вбирають своєю  грибокореневою системою для розвитку, віддаючи грибам продукти фотосинтезу (цукри), які гриби самі виробляти не можуть. Тобто органічна доріжка є такою своєрідною ЯРМАРКОЮ обміну поживними речовинами між коренями рослин і мікоризними грибами, які заселили цю органіку.

Розростаючись, мікориза буквально обплітає павутинками своєї мікоризної сітки органіку, яка знаходиться в рівчаках органічних доріжок і пронизує її наскрізь, утворюючи таким чином своєрідну судинну систему, по якій транспортуються засвоєні нею  поживні речовини до коренів рослин.

Не потрібно забувати тут ще про один важливий чинник. Мікориза, коли заселить весь об’єм органіки, вступає в таке симбіотичне співжиття одночасно з усіма однорідними рослинами, які ростуть на грядках постачаючи їм всім вологу і поживні речовин; а в той же час рослини через мікоризу підтримують зв’язок одна з одною і віддають грибам цукри. В таких випадках мікориза виконує функції кровоносної системи, яка об’єднює всю спільноту рослин  (кущів, дерев) в один мегаорганізм. В такому разі за допомогою мікоризи рослини навіть підтримують одна одну поживними речовинами та обмінюються між собою іншою корисною інформацією. Таким чином, в природній живій землі як і в таких грядках не існує окремо виділених коренів рослин, кущів, дерев, а є мікоризо-коренева система спільноти рослин, яка розростаючись може займати великі площі. І час від часу дає нам знати про це ростом різноманітних грибів .В тому числі і їстівних: печериць, глив ...

При ходінні по органічних доріжках кожного разу після нас ця ніжна судинна система із павутинок мікоризи обривається. Одночасно разом із нею пошкождуються також і корені рослин, які теж проросли у цю органіку органічних доріжок. Що відчувають тоді рослини до нас, коли після того, як ми пройшлись по органічних доріжках, залишаємо зруйнованими як корені рослин так і павутиння мікоризи? В такому разі одночасно переривається  постачання рослин вологою і поживними речовинами з органічних доріжок.

Чи відповідальні ми за тих, кого приручили в цьому випадку? За біль і страждання рослин від нанесених внаслідок цього ран і пошкоджень? Тому що на відновлення всього цього вони змушені витрачати значну кількість своїх ресурсів і часу, а темп їх росту в цей період пригальмовується.

Адже у таких грядках розміщення коренів рослин і мікоризи значно відрізняється від звичайного. Тут більшість коренів розміщені в землі не прямо під рослинами, як у рослин, що ростуть у звичайних грядках, а збоку в органіці органічних доріжок. Там же знаходиться і переважна більшість мікоризи. Бо всі вони повірили нам і потягнулись до того джерела вологи і поживних речовин, яке ми для них створили. Навіть оголивши при цьому свої корені, які так легко можуть бути ранимі.

Чи можемо ми уникнути або зменшити такі негативні наслідки, доглядаючи рослини на таких грядках? Звичайно що можемо. І догляд за рослинами на таких грядках вимагає від нас набагато менших зусиль ніж на звичайних грядках. Але про це вже окрема мова іншим разом.

 

Плодоносні смуги І.Овсінського

Значно підвищується також врожайність культур на таких грядках  шляхом вирощування на цих нешироких плодоносних смугах (30-35 см.) густопосаджених і алелопатично підібраних рослин (за І.Овсінським), адже всі вони мають тут вдосталь поживних речовин, вологи і світла. 

Чому визначена саме така ширина плодоносної смуги для овочевих і польових культур? Тому що ще І.Овсінським за результатами його чисденних дослідів було встановлено, що саме при такій ширині плодоносної смуги із загущеними посадками, кожна рослина, навіть і із середини смуги, без проблем досягає своїм корінням вільного від рослин місця, яке знаходиться поруч із плодоносною смугою, і звідти вибирає всі необхідні їй поживні речовини. Причому всі ці рослини не конкурують між собою, оскільки повністю забезпечені всіма поживними речовинами, вологою, а також сонячним світлом для фотосинтезу, яке потрапляє до них як зверху, так і з боків зі сторони вільного від рослин місця. І врожай із таких ділянок вдвічі, а то й втричі більший від звичайних посадок. І ще й до того є екологічно чистим. Оскільки рослини вирощують в таких умовах «важке дорідне зерно в надії, що воно впаде поруч на вільне від рослин місце» (І.Овсінський). А ще тут яскраво проявляється відомий в пермакультурі крайовий ефект, коли рослина повністю використовує потенціал двох суміжних областей.

У випадку ширшої плодоносної смуги рослини із середини смуги вже не зможуть так легко діставати поживні речовини, а крім того вони ще й будуть притінені, і тому вступають в конкуретну боротьбу за ці ресурси із сусідами. В результаті чого програють обидві сторони. Внаслідок чого загальний урожай з ділянки різко зменшується. 

Коли ж плодоносні смуги одночасно засаджуються різними алелопатично сумісними рослинами, де така конкуренія є незначною, то ширина плодоносних смуг може бути дещо ширшою.

ТГР – ідеальні  розсадники для вирощування органічних саджанців

Кожну грядку Розума можна легко перетворити на розсадник. Тому  сьогодні закласти собі його можуть залюбки всі бажаючі.

Повноцінне забезпечення висаджених в ТГР саджанців поживними речовинами, вітамінами, стимуляторами росту, біологічно активними елементами, а також прекрасні "курортні" умови росту із   надлишком вологи, тепла і свіжого повітря в прикореневій зоні та світла з обох сторін роблять ТГР ідеальними розсадниками для вирощування в них органічних саджанців фруктових і декоративних дерев та кущів, винограду, ягідників та інших  рослин. Вирощені в таких умовах саджанці легко приживаються на новому місці і продовжують рости без жодних проблем. 

В той же час саджанці вирощені на «хімії» при переселені зазвичай зазнають стресу, погано приживаються, хворіють, піддаються нападу шкідників і, як правило, завжди значно відстають в рості від органічних. Тому урожай з таких «захімічених» рослин є завжди менш очікуваним.

 

Грядки Розума як  «утилізатори» різноманітної органіки

ТГР є своєрідними «утилізаторами» органіки, яка виросла на навколишній території, на противагу її спаленню чи вивезенню на смітник: як трав’янисто ї(в тому числі бур’янів,які обсіменились, хворих рослин...) так і дерев’янистої. По мірі розкладання в рівчаках цієї всієї органіки, грядки  стають «джерелом», з якого розходиться у всі сторони оздоровлення і відновлення ґрунту. Тобто, утворення родючої чорноземної землі вже на ділянці навколо грядок із кожним наступним роком у все більших масштабах, за рахунок переробки цієї різноманітної органіки з одночасним вирощуванням на них екологічно чистих овочів і фруктів. В тому числі і декоративне оформлення довкілля квітниками, кущами і ін. використовуючи для цього органічну мульчу, зібрану під час прибирання території міст і сіл.

 

Освоєння ТГР і області їх застосування

Незабаром весною настане пора закладати такі грядки або висаджувати на них культурні рослини, якщо грядки вже були закладені раніше. Що потрібно нам пам’ятати при цьому?

По-перше, закладаючи грядки і наповнюючи їх органікою, необхідно внести  емочками корисні мікроорганізми і інші біопрепарати, щоб оздоровити землю, а з настанням тепла щедро замульчувати грядки і рослини, які ростуть на плодоносних смугах, а також не забувати обробляти біопрепаратами рослини для профілактики  їх від шкідників і хвороб. Поскільки головним фактором якісної роботи грядок є наявність в них вологи, то не буде зайвим провести крапельний полив по гребенях плодоносних смуг, що значно спростить догляд за грядками і покращить проживання рослин, особливо враховуючи посушливі періоди.

По-друге, догляд за такими грядками найкраще робити не самому, а з членами своєї сім’ї, особливо з дітьми і внуками, а також,разом із сусідами, знайомими, щоб з часом обмінюватись з ними своїм досвідом, ділитись набутими відкриттями і, що особливо важливо, навідуватись один до одного, спостерігаючи за грядками в умовах різного догляду. Це допоможе  як уникнути помилок, так і швидше виробити оптимальні рішення для догляду за такими грядками з врахуванням особливостей місцевих кліматичних умов і ґрунтів.

Щось подібне робили ми разом з Оксаною Соколан, коли вперше почали закладали такі грядки.Тоді ще взагалі не було нікому відомо, наскільки ефективним буде такий вид грядок, які їх оптимальні розміри, які в них відбуваються процеси і ще ціла низка невідомих на той час факторів, які потрібно було дослідити.

Що дало таке одночасне вивчення одразу двома людьми на різних ділянках? Це немовби об’ємне бачення такого процесу двох різних за соціотипом особистостей, ще й до того з «жіночим» і «чоловічим» поглядом: там де один зупинявся, інший з легкістю вирішував проблеми навіть не помічаючи їх. Тому,освоєння ТГР успішно було проведено  за досить короткий період.

Одночасно вивчались два різні види грядок.с Я більш детально вивчав прості городні грядки з газонними доріжками, а Оксана (оскільки ґрунт і неї на ділянці – важка неродюча глина) на цілині приділила більш детальну увагу  блочному виду грядок. Де грядки розміщені одна коло одної без газонних доріжок, що утворють послідовне чергування гребенів і органічних доріжок в різних напрямках і комбінаціях. І де рослини, які ростуть на таких гребенях, отримують одночасно вологу і поживні речовини з двох сторін. В результаті Оксана відпрацьовувала блочне розміщення грядок з мульчуванням їх бочковими  ЕМ-розчинами. Фактично це те, що потрібно робити на бідних, виснажених, важких чи піщаних ґрунтах або в зоні жаркого посушливого клімату,а також в теплицях.

Городні грядки з газонними доріжками підходять там, де потрібно часто навідуватись до них, а також в садах, серед трав’яного покриву, виноградниках, лісосадах, розсадниках, школах, університетах, де кожен клас чи група має одну таку грядку і вивчає її. В окремих випадках газонні трави на доріжки в таких грядках можна не висівати, а замульчувати їх травою, тирсою, соломою або закласти  плівковим агроволокном, картоном і тд. або робити на межі між газонною доріжкою і плодоносною смугою плоскорізом виїмку 5 – 10 см, заповнену мульчею,що не дасть газонним травам проростати у грядку.

Перехідним типом грядок є спарені грядки,які об’єднують в собі переваги блочного розміщення і грядок з газонними доріжками. На них легко можна вирощувати рослини, що потребують багато вологи і поживних речовин. В той час вони є чудовими для вирощування ягідників (малина, смородина, лохина…), а також фруктових дерев у садах. В тому числі в поєднанні із кущовими формами або городніми рослинами.

На сьогодні вже відпрацьовані всі технологічні прийоми догляду за всіма такими грядками.

Грядки Розума можна закладати на дачних і присадибних ділянках із застосуванням не тільки ручної праці, але й механізованої, за допомогою мотоблоків, плугів… Але найефективніше використовуюсться вони при освоєнні родових помість. Де вже на більших площах їх допомогою  можна виростити городину, закласти сади, виноградники, лісозахисні смуги, теплові зони і тд. а також швидко оздоровити землю і підвищити її родючість вже без «хімії» і зберегти тим самим екологічно чисте довкілля. І створити найсприятливіші умови для проживання людей в помістях щоб виховувати там дітей вже на інших принципах розуміння Природи. Адже простота, ефективність, легкість робіт на таких грядках дають можливість освоювати їх як дітям, так і людям похилого віку, що в свою чергу об’єднує родини спільними темами для обговорень і вражень від досягнутих результатів. Підсумком таких обговорень є бажання покращити систему, де кожен бачить своє місце  і роль в такому спільному проекті.

Значно покращується догляд за допомогою ТГР на високих грядах Хольцера і в його кратерних садах, на схилах без терас, а в пермакультурних садахможна обходитися без плівки і крапельного поливу.

Екологічне навчання молоді

ТГР стають немовби еталоном екологічної чистоти довкілля,оскільки основа грядок – ґрунтова біота (мікроорганізми,черв’яки і гриби) і там вже ніколи навіть в думках не використовуються міндобрива і хімічні засоби захисту рослин. 

Про ступінь новизни в галузі екологічного землеробства з одночасним оздоровленням землі і швидким утворенням родючого чорноземного ґрунту за допомогою всієї ґрунтової біоти, як у Природі, засвідчують  і патенти, видані автору на цю тематику. А простота, економічність і ефективність такого способу землеробства роблять його доступним як школяру, студенту, пенсіонеру так і будь-якому пересічному громадянину.

Вже сьогодні теплими грядками Розума зацікавились профільні аграрні інститути Міністерства освіти і науки: Інститут садівництва, виноградарства, Інститут картоплярства…, а в Київських ботанічних садах ім. Фоміна та ім. Гришка вже  закладені різні види грядок при допомозі пермакультурної спілки з метою підвищення родючості землі і відпрацювання технології вирощування рослин на них, а також утворення там демонстраційних майданчиків ТГР та пермакультури.

Досвід навчання учнів органічному землеробству на грядках Розума у Плебанівській загальноосвітній школі вирішено поширити по всій Україні за допомогою мережі обласних позашкільних еколого-натуралістичних центрів із закладенням грядок на їхніх дослідних ділянках. Крім того, у національному еколого-натуралістичному центрі Міністерства освіти і науки у м.Києві з цією метою вже закладені грядки Розума на демонстраційному майданчику по вирощуванню городини, а на черзі – закладання грядок в садах, виноградниках, теплицях з метою оздоровлення і відновлення родючості землі, а також одержання екологічно чистих продуктів з мінімальними затратами та навчання такому способу землеробства фахівців і педагогів Міністерства освіти і науки. А починаючи з березня місяця вже заплановані в освітянських тематичних планах курсів підвищення кваліфікації вчителів семінари автора ТГР із вчителями біології м.Києва і окремих районів Київської області, а також інших областей України. Восени цього року заплановано провести в Тернопільському еколого-натуралістичному центрі всеукраїнський семінар по екологічному вихованню школярів, взявши за основу ТГР. Ознайомлення і забезпечення освітян із відповідною літературою, газетами, емочками, біопрепаратами і ін. Є конкретні пропозиції по співпраці обласних еколого-натуралістичних центрів учнівської молоді із Клубами органічного землеробства в цій сфері діяльності. В освітянських планах заплановано також випустити методичку по грядках Розума для вчителів,студентів і інших профільних працівників освіти.

У свої навчальні програми для практичного навчання студентів, але вже під назвою «Пермакультурне екологічне землеробство на основі теплих грядок Розума», почали включати  і університети України із закладанням грядок на своїх дослідних ділянках і практичному навчанню на них студентів. Включаючи в свої плани більш детальне вивчення окремих складових частин таких грядок: лабораторні дослідження по зростанню родючості ґрунтів і врожайності культурна них; дослідження окремих видів ґрунтової біоти і динаміки її розвитку , оздоровлення землі від хвороб і шкідників і ін.

До таких досліджень вже долучились науковці університетів: Ужгородського національного аграрного університету; Львівського національного лісо-технічного університету; Університету розвитку людини  «Україна» м.Київ; Житомирського національного агроекологічного університету; Східно-європейського національного університету ім.Лесі Українки м.Луцьк; Інституту картоплярства при Академії аграрних наук України з широким висвітленням одержаних результатів у своїх інформаційних мережах, наукових конференціях, тематичних доповідях і ін. І це лише  початок такого різнопланового наукового співробітництва по дослідженню теплих грядок Розума із профільними науковими установами в світлі нещодавно прийнятого закону України «Про освіту», в якому поставленно завдання екологічного виховання молоді у школах і інших навчальних закладах України.  

 

Еко-етно парк – навчально практичний центр родових помість України

Різнопланові дослідженя з науковцями поєднюються із застосування на практиці в еко-етнопарку під Києвом – своєрідного практичного центру родових помість України. Де за дуже короткий час з консультаціями Зеппа Хольцера було утворено на місці боліт цілий каскад озер, а на їх берегах відпрацьовуються передові технології пермакультурного і органічного землеробства, оздоровлення землі …

Еко-етнопарк – це місце, де в різноманітних грядках Розума поєдналися напрацювання  Зеппа Хольцера, вчених аграрних інститутів, провідних працівників ботанічних садів із широким застосуванням біодинаміки, нанотехнологій Марцинишина, а також технологій Марії Тун у виборі п’ятичленності сівозміни і часу посадки рослин за її календарем. Одночасно все це поєднано пермакультурним дизайном в окремі тематичні зони: городництва;садівництва;лісового господарства… де поряд із ручною працею на таких грядках широко застосовується і механізована – починаючи від закладання грядок за допомогою мотоблоків і кінчаючи збиранням зернових культур ( спельти, жита ...) зернозбиральними комбайнами .

В еко-етнопарку активно розвиваються і вивчаються різноманітні аспекти застосування ЕМ – технології в оздоровленні землі і підвищенні її родючості в тісному поєднанні із вермікультурою. Починаючи від утримання різними способами каліфорнійських черв’яків і особливостей використання на таких грядках біогумусу, аж до принаджуваня місцевих , так званих «диких» черв’яків. Які, як не дивно, охоче збираються звідусіль в такі грядки і знайшовши для себе тут прекрасні умови для проживання , починають інтенсивно розмножуватись подібно до каліфорнійських, утворюючи своєрідні верміферми прямо у грядках. І нарешті все це тісно поєднано ще з одним чинником – всебічним використанням мікоризи при вирощуванні як городніх, так і садових культур.

В результаті чого земля за дуже короткий час з деградованої перетворилася  yf родючий чорнозем. А використанням трьох фундаментальних  принципів пермакультури: бережливого відношення до ґрунту; максимального ущільнення посадок і суміщення культур радує нас рясними екологічно  чистими урожаями.

 

Здоров’я і щастя людини

Сьогодні ТГР стають основним складовим елементом пермакультурного дизайну різних його частин з ціллю оздоровлення землі і підвищення її родючості, без застосування міндобрив і хімічних засобів захисту рослин із одночасним  покращенням екології навколишнього середовища.

Не потрібно забувати, що грядки Розума повністю відповідають всім дванадцятьом принципам пермакультури. Різноманітні біопрепарати, засоби захисту рослин… тут  відіграють головну роль в перші роки запуску роботи грядок, а потім переважно як «страховий матеріал». Тому що в кінцевому підсумку нашим завданням буде створити дизайн з таким поєднанням грядок з навколишнім середовищем, що дозволить їм бути ефективними з мінімальними затратами бути автономними і стійкими до несприятливих погодніх умов із сталим безперервним позитивним розвитком всіх їх складових частин.

Результати роботи на таких грядках, які вже сьогодні досягнуті, дають всі підстави стверджувати, що це можливо. Так вже є розроблені  і відпрацьовані технології по закладданю таких різноманітних грядок, їх заповненню різними органічними матеріалами, а також заселенню грядок трьома основними складовими ґрунтової біоти: мікроорганізмами, грибами і черв’яками з метою створити самі сприятливі умови проживання для всієї цієї ґрунтової біоти одночасно. І ,що важливо, все робиться вже без жодного використання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, тому що в таких грядках на перший план виходить посадка і вирощування поруч алелопатично сумісних рослин, які захищають одна одну або утворюють сприятливі умови для сусідів, а також налагодження природних коловоротів із утворенням теплових зон , захисту від пануючих холодних вітрів і суховіїв. І завдяки утворенню навколо грядок бігітоярусного природного різноманіття дерев, кущів і трав. 

Все це у свою чергу неодмінно поміняє і ставлення людини до Природи, оскільки такі грядки дають можливість людині в повній мірі відчути себе нерозривною частинкою Природи, а не бути її володарем. І вже своїми думками, способом життя, діями «створювати спільно з Творцем гармонійно збалансовану співдружність всіх живих істот на землі для радості всіх нас від спостереження за такими діянням і результатами їх» (Анастасія). Це  в кінцевому підсумку і саму людину зробить більш здоровою і щасливою, а навколишнє середовище – екологічно чистим і придатним для проживання не тільки для нас, але й для наших нащадків.

В теплих грядках Розума дуже наочно поєднюються основні принципи ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА - це «здорова земля, здорова рослина, здорова людина» із етикою ПЕРМАКУЛЬТУРИ, яка передбачає «турботу про землю, турботу про довкілля(справедливий розподіл ресурсів) і турботу про людей» , а якщо коротко одним висловом, то за АНАСТАСІЄЮ  – «вдосконалювати навколишнє середовище».

В.М.Розум  м.Тернопіль