Статті

У березні 2018 року Мекономіка провела Курс з міського фермерства, куди потрапило 33 учасника з 7 міст України.

Найактивніші з них отримали консультації та інформаційну підтримку.

Через три місяці ми навідалися в гості до тих, хто вирішив організувати город.

Наступна історія – про пермакультурну ділянку на території університету «Україна», де декан факультету біомедичних наук Валентина Мовчан і еколог Володимир Розум за допомогою технології теплих грядок вирощують овочі та квіти.

Відмовитися від міста із його перманентними вібраціями, тусовками, барами, хабами і магазинами на кожному кроці…Звучить фантастично і по-кіношному, чи не так? Але не для нашої героїні Анастасії, що розвиває культуру екопоселень, самоорганізованих спільнот на селі в ім’я еко-лайфстайлу на Київщині. Вона розповіла Cosmopolitan, як влаштовані екопоселення, чим вони кращі за міські джунглі, чому їх вподобали навіть програмісти і…де там шукати Wi-Fi та батату!

Найлегше позбутися шкідників за допомогою дрібних хижих тварин.

Засилля слимаків на городах змушує шукати вихід: хтось береться за отруту й позбувається пожирачів овочів швидко, хтось витрачається на біопрепарати, хтось випробовує настої трав чи попіл. Однак місце полеглих рудих загарбників швидко займають прибульці з сусідніх ділянок, і боротьба починається спочатку.

Більш дієвий спосіб позбутися слизьких шкідників пропонує Павло Арданов, заступник голови громадської спілки "Пермакультура в Україні".  

Громадська організація «Пермакультура в Україні» має команду дизайнерів, що надають послуги з пермакультурного дизайну. Я, як керівник дизайнерського напрямку, пишаюсь людьми, що працюють зі мною разом. Вони – не тільки експерти в різних напрямках пермакультури, а й позитивні та енергійні рушії змін на краще!

Папір, зелень, відходи з овочів, фруктів і кави – усе це їдять каліфорнійські черв’яки.

Впродовж 10 років львів’янка Тетяна Чучко розводить їх вдома.

Трьох ящиків, де живуть хробаки, вистачає, аби обслуговувати сім’ю з 4 людей. Якщо черв’яків стає більше, доводиться забирати відходи з сусідніх овочевих кіосків. Хробаки харчуються сміттям, натомість продукують органічне добриво – біогумус.

Тетяна сподівається, що з часом мати таку ферму стане модно.

Каже: "Мрію почути такий діалог: "Як це, у вас вдома немає хробачків? Та ви несучасна людина".