На наших городах можна зустріти різних видів слизняків (слимаків, слизнів), але найбільше клопоту маємо від

• Слизняк іспанський  (Arion lusitanicus або vulgaris),  великий слизняк 8-15 см від коричневого до помаранчевого кольору, який є інвазивним видом, що поширився по всій Європі 
• Слизняк рудий або червоний (Arion rufus), 7-10 см, теж помаранчевого кольору і теж значно поширений. Зовні червоні слизні не відрізняється від кількох інших видів, включаючи A. ater та A. vulgaris, і їх важко відрізнити від менш близьких видів, таких як A. flagellus.  Тому, якщо хтось говорить про рудого іспанського слимака - це точно про один з цих видів.

Більшість слимаків їдять листя, мікроскопічні грибки та продукти розпаду рослинного матеріалу, харчуються овочами, декоративними рослинами, полуницею, картоплею та іншими садовими та культурними рослинами. Деякі види є хижаками і можуть їсти  падаль, особливо свого ж виду та  фекалії. 

Слимаки ведуть нічний спосіб життя і найчастіше їх можна побачити після дощу або у сутінках. Місця поширення пов’язані з людиною та її діяльністю. Саме тому найчастіше ви можете побачити їх на городах, у садах і парках. Тіла слизняків завжди знаходяться під загрозою висихання, тому вони будуть добре себе почувати у лісах, біля водойм, на луках, прибережних зонах, на болотах і на “порушених сільськогосподарських ландшафтах” - на полях, каналах, тощо. 

Деякі види зимують під землею в помірному кліматі, у інших видів дорослі особини гинуть восени. Імовірно теплі зими, якраз і є однією з причин надмірного їх розмноження у нашій зоні.

Можна знайти різні методи контролю їх кількості, як наприклад препарати, які висушують слизнів, пивні пастки, сіль, фізичні бар'єри і біологічна боротьба з шкідниками. 

Давайте розберемося, які з них найбільш дієві:

1. Пряно-ароматичні рослини. На жаль, за твердженням більшості пермакультурщиків, “пахучі” рослини не відлякують слизнів. Проте в окремих регіонах, деякі квіти можуть діяти як пастки. Наприклад, настурцію (красолю) слизні дуже полюбляють. Так само як чорнобривці, тим'ян і чабрик. Лаванду не чіпають, але й не лякаються. Влітку ці квіти скоріш за все будуть зжерті, але ближче до осіні відновляться і будуть квітнути. Цікавий досвід для захисту від звичайних слизнів було вирощування бораго на грядках, яке на початку літа перецвітає іі всихає на колючу не приємну на дотик перешкоду. З цією ж метою грядки обкладають кропивою. Деякі результати показав буркун.
2. Мульча. Наявність мульчі беззаперечно сприяє розмноженню слимаків. Тому варто мульчувати не весь город, але ті частини, де перевага від мульчі буде більшою. Нагадуємо, що мульча, це один зі способів відновлення родючості грунтів. На частині ділянки можна сіяти сидерати, а якісь грядки просто прополювати, якщо є така необхідність.
3. Кури. Кури допомагають, але їдять лише малих за розміром. Тому результат може бути 50/50. Крім того, не всі кури їдять слимаків. Порадьтесь, які породи краще справляються з цим типом їжі. 
4. Інші слимаки. Одне зі спостережень від засновників пермакультурних центрів, що тигровий слимак - канібал, який їсть менших співродичів. Коли перестали чіпати на ділянці тигрового слимака, інших видів стало менше. 
5. Качки. Качки за свідченнями практиків є більш результативними. Під час вибору породи качок, які б гуляли ділянкою і контролювали б популяцію слимаків потрібно надавати перевагу індокачці (всеядні) та індійський бігун. Проте каченят, треба привчити цього типу їжу. Для цього необхідно зібрати та пригостити слимаками на " голодний шлунок" , щоб вони їм сподобались. Важливо, качок випускати на ділянку у вільний вигул можна коли рослинки вже великі. Можна випускати птицю двічі на день, контрольовано, щоб не встигли дістатись до городини.
6. Цесарки. Є експеримент з вільного вигулу цесарок та індокачок разом, але інформації хто більше допомагає контролювати розмноження слимаків немає. 
7. Свині. В Австрії практикували такий підхід. Ділянку огороджували подвійним забором по периметру, і там тримали свиней. Спочатку слизнів підмішували в їжу, аби вони звикли то цьому смаку. Після того, свині не пропускають жодного слизня на город. 
8. Ручне збирання. Ручне збирання може врятувати ваш врожай, але треба дотримуватись кількох правил: 1. збирати слимаків виключно у рукавичках, адже вони можуть передавати кишкову паличку. 2. Збирати треба ввечері, у сутінках, коли вони активні, або вдень, якщо завчасно готувати пастки (дошки), де вони будуть ховатися від сонця. 3. утилізувати їх екологічно. Варіант пластикова баклажка або скляна тара і на смітник - поганий, адже ми додаємо сміття на полігон. Тому можна їх чавити, заливати кип’ятком або пересипати сіллю і закопувати на віддалених неродючих ділянках. Спосіб, який є найбільш природнім, на нашу думку - віднести зібраних слизнів на мурашник з лісовими великими мурахами. 
9. Біопрепарати: Уліцид на основі перцю та заліза та Агрозін на основі ферментованої бурякової меліси. Уліцид добре діє поки сухий, тому варто за цим слідкувати. Агрозином рекомендують проливати грядки перед посівом і обіцяють, що 2-3 місяці слизнів не буде, або їх буде значно менше. Один з експериментів, що нам порадили провести: на двох рівнозначних ділянках, на кожній окремо, спробуйте Агрозін, а на іншій 1 кг цукру розчинений у такій же ж кількості води, як пропонують для препарату, і зробіть висновок, через деякий час. Якщо вирішите провести такий експеримент - дайте нам знати.
10. Попіл, кавовий жмих, сіль, вапно - мають різну ефективність у різних господарів, але ми б радили використовувати ці продукти обережно, адже всі вони змінюють фізико-хімічний склад ваших грунтів. Тому якщо ви не впевнені, що вам це потрібно - знайдіть інший спосіб.
11. Баланс у системі. На тих ділянках, навколо яких багато дикої природи і є місце для птахів та інших природних ворогів  - значної проблеми зі слимаками не виявлено. Тому наше завдання всіма способами збільшувати біорізноманіття, щоб зробити стійкішою екосистему

 

Серед інших методів, що можуть бути корисні такі:

• варто очищати ділянки від будівельного сміття, куп сміття, адже слизні  люблять ховатися у вологих місцях
• розкидати сухі пористі матеріали або дрібний гравій між рядами рослин, щоб завадити пересуванню
• самоклеючі стрічки, обідки, покриття, які зроблені з міді. Контакт з міддю дає слимакам електричний шок, тому вони не перетинають мідну перешкоду (потребує підтвердження!)
• перекопувати верхній шару компостних куп під час заморозків у листопаді-грудні. Слимаки холод не люблять і яйця не відкладають.
• застосування паразитична нематода Phasmarhabditis hermaphrodit, яка є вбиває слимаків та равликів. (потребує підтвердження)

У Національній мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN - платформа для накопичення та обміну даними з біорізноманіття у режимі вільного доступу) активно обговорювати цю проблему у 2018-2019 рр. Вони започаткували ініціативу #ЗупиниРудого. Ви можете під цим хештегом публікувати фото рудого слимака та додати місце, де його побачили. Це необхідно для створення бази даних. Національна мережа інформації з біорізноманіття розробила план боротьби з іспанським слимаком (на фото).

Слимаки мають досить великий асортимент ворогів. Ними не нехтують: 

• їжачки, кроти, землерийки і деякі мишоподібні гризуни
• граки, галки, шпаки і деякі чайки, а з домашніх птахів - кури і качки
• жаби, саламандри, ящірки і змії. 

Тож, що ми можемо зробити в масштабах міста, села, парку, городу, щоб нікому і нічому не нашкодити?

Звісно, створити умови для природних ворогів, і попереджувати надмірне розмноження!

Для цього: 

• Мати найрізноманітніші дерева, де можуть перебувати птахи
• Мати прихистки для їжаків та жаб
• Діяти злагоджено з сусідами під час обробок (якщо обрали цей варіант) та для перегортання мульчі та компостних куп вчасно
• Звертати на увагу і шукати ті методи, які підходять вам у конкретній ситуації

Якщо у вас все ще немає рудих та іспанських слимаків, будьте дуже уважні під час купівля розсади чи грунту (щоб не привезти цих домашніх “улюбленців”.

Варто пам’ятати, що робота зі слимаком має бути комплексною, а те, що діяло одного року може бути неефективним іншого року. Тому - експерементуймо! 

І нехай все буде пермакультурно!